Досвід

Опис педагогічного досвіду

вчителя образотворчого мистецтва

Шляхівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів

Шевченко Ганни Валеріївни

У сучасних умовах гуманізації й демократизації навчального процесу як ніколи актуальні дидактичні заповіді В.Сухомлинського «Немає абстрактного учня. Мистецтво й майстерність навчання і виховання полягає в тому, щоб розкривати сили й можливості кожної дитини, дати їй радість успіху в розумовій праці...»

Я переконана, що з  багатьох предметів,  що вивчаються в загальноосвітній школі, чи не найвищий виховний потенціал належить мистецтву з притаманним йому впливом на свідомість і  підсвідомість особистості. Так як в сучасному житті електронізація, комп’ютеризація впевненими кроками іде вперед, виникає необхідність привертати увагу дітей до витоків прекрасного. Тому саме мистецтво здатне виховувати справжню духовність, плекати творчу особистість.

Виховання учнів засобами образотворчого мистецтва було, є і буде завжди актуальним. Воно є тим неподільним комплексом позитивних емоцій, який безпосередньо впливає на всі аспекти виховного, культурного, морального та естетичного становлення особистості учня формується культурний пласт нації.

Вважаю, що моє завдання, як вчителя – допомогти учневі знайти себе в житті; пробудити чи розвинути в дитині те творче зернятко, яке є в кожному, тому що воно закладене там природою.

Використовувати  доступність, можливість в осяжному часі отримати результат та його практичну вжитковість образотворчої діяльності. Тож маючи таку можливість вже четвертий рік працюю над методичною проблемою «Формування художньо-естетичних якостей гармонійно розвиненої особистості шляхом практичної направленості та мотивації на уроках образотворчого мистецтва та в позакласній роботі»

Актуальність цієї проблеми не підлягає сумніву, а її вирішення не терпить зволікань, адже на сьогодні учнівська молодь має такий потужний та різноманітний потік інформації через ЗМІ (телебачення, інтернет, радіо, літературу, періодичну пресу, книги, відеофільми та кіно), однолітків, батьків та родину, що школі важко утримати першість у цьому двобої. Ось і виникає справжня проблема - як відірвати молодь від монітора, чим заінтригувати їхню допитливість. Як наблизити дітей до чуттєвого світу природи , мистецтва, живого спілкування? Тому для формування стійкого інтересу до навчання, здібностей до зображувальної діяльності використовую метод вправ та  ігри нового типу: дидактичні, художньо-дидактичні, творчі, креативні та такі, які розвивають не тільки художні здібності, а й інтелектуальні та комунікативні. Адже на уроках образотворчого мистецтва творча активність школярів не виникає сама по собі, її треба стимулювати, створити відповідну атмосферу. Найефективніший прийом щодо цього - застосування гри, ігрових ситуацій, що є важливим засобом навчання дитини, пізнання навколишнього життя і людських взаємин. Діти із задоволенням грають у дидактичні ігри відповідного змісту, зокрема: «Знайди колір»; «Веселка»; «Шукай свій дім»; «Ярмарок»; «З чого складається пейзаж»;  «Склади натюрморт»; «Придумай  портрет». У початкових класах застосовую прийом «Склади палітру» на етапі актуалізації опорних знань учнів, де кожен учень уявляє себе в ролі художника, одягає на голову заздалегідь підготовлений кольоровий паперовий віночок або капелюшок. Учні виконують завдання потім представляють результати своєї праці перед класом після кожної повної відповіді на дошці заповнюється кольорами палітра. Також учням подобається розв`язувати різні кросворди, ребуси, вікторини. Тому з п`ятикласниками проводжу турнір «Знавців мистецтва», творчі ігри «Знаходимо радість», «Планета успіху», експрес – конкурс «Жила-була фантазія».

Мета моєї роботи – створення ситуації успіху, сприятливих умов для повноцінної діяльності, розвитку й самореалізації кожної особистості. Намагаючись зберегти духовні цінності дитини, спираючись на унікальність і неповторність кожного учня, завжди допомагаю й підтримую у творчості.

Удосконаленню процесу навчально-виховної роботи з образотворчого мистецтва присвячено низку наукових праць. Зокрема про організацію ефективного навчання образотворчого мистецтва йдеться в працях вчених - мистецтвознавцях:  М.О.Криволапова, В.Ф.Макухіна, Л.В.Бичкової, В.С.Бабенко, Т.Я.Руденко, українських науковців-практиків Л.М.Масол, Л.М. Любарської, С.В.Коновець; на працях вченого експериментатора Б.М. Неменського, Ш.А.Амонашвілі, які розглядають питання мистецько-художньої освіти й практики.

У системі планування уроку образотворчого мистецтва керуюсь Концеп­цією громадянського виховання особистості в умовах розвитку української держав­ності та Концеп­цією художньо-естетичного виховання школярів у загальноосвітніх навчаль­них закладах України.

Творчо використовую на уроках образотворчого мистецтва елементи інноваційних технологій :

• інтегративні – Є.Бєлкіна, О.Давидова, С.Коновець, Л.Масол, Н. Миропольська;
• діалогу культур – В.Біблер;
• інтерактивні – О.Пометун, Л.Пироженко;
• розвивального навчання (проблемно-евристичні) – Л.Виготський, Л.Занков, Д.Ельконін;
• ігрові – Л.Виготський, Н.Кудикіна, Л.Масол ;
•  інформаційні – М.Жолдак, С.Пейперт, І.Роберт .

Для успішного розвитку здібностей до образотворчої діяльності потрібні відповідні задатки, з якими людина народжується. Вони являють собою вроджені анатомо- і психофізіологічні особливості організму. Для художника дуже важливі властивості зорового аналізатора (вміння точно визначати пропорції, колір і т.д.), гарна зорова пам'ять, багата уява. Але наявність задатків сама по собі не розв'язує питання про появу та розвиток здібностей. Задатки потрібно перетворювати в здібності у визначений час. Якщо цей період пропустити, то потім здібності дуже важко, а то й практично неможливо розвинути. Тому велика відповідальність покладається саме на вчителя, який викладає образотворче мистецтво.

Якщо педагог не має смаку до дитячої творчості, не знає її вікових закономірностей, не знає, як оцінити її неповторну естетичну оригінальність, що не вкладається в загальноприйняті професійні та стильові канони, не створює для дітей на уроках дійсного творчого середовища, він не зможе викликати до життя дитячу творчу активність. І тоді уроки образотворчого мистецтва можуть перетворитися на безрадісне марнування часу.

Дитячий  малюнок  розглядаю   як  художній  образ,  хоча  й  елементарний,  що часто  ігнорується  в   педагогічній  практиці.  Ціную  не  лише  якісно  виконану  роботу  обдарованого  учня,  а  і  вдалу  слабших  дітей,  котрі  старанно  працювали.  Звертаю  увагу  на  те,  що  деякі  учні  виконували  чіткий  контурний  малюнок,  а  інші  вважали  це  зовсім  легким  завданням.  Проте  тут  справа  не  в  загальній  обдарованості,  а  в  різній  її  структурі. 

Тому  враховую неоднорідність структури здібностей учнів. Згідно експериментальних даних, усіх дітей за їхніми схильностями і характером здібностей до малювання можна розділити на три групи. До першої відносяться діти з вираженою графічною обдарованістю. Вони виконують малюнки контурними лініями, чітко передають форми, рівним тоном заливають зображення по контурі. До другої групи відносяться діти з превалюванням мальовничого початку. Вони малюють невпевненими плутаними лініями, пишуть плямами, добре почувають колірні відносини, їм важко залити поверхню рівним кольором, дотримати контур. Діти третьої групи мають в однаковій мірі виражені графічні й мальовничі здібності, і досить успішно справляються з тими й іншими роботами. Кожен учитель із практики знає, що одна дитина виконує чіткий контурний малюнок чи взагалі не може його зробити. Для іншого ж це просте завдання. І на основі цих даних багато хто поспішає зробити висновок, що одна дитина здатна до образотворчого мистецтва, а інша - ні. Справа тут не в загальній обдарованості, а в різній її структурі. Дитина, що не виконує чіткого контурного малюнка, може, наприклад, відмінно підібрати колір, вирішити складну колористичну задачу, що важче для першого. Роботи, виконані в лінійній манері, простіше оцінювати, ніж зроблені в мальовничій. Учителі часом чекають від дитячих робіт тільки чіткості та акуратності. Тому графічна обдарованість як правило високо розцінюється в школі. Мальовничі ж роботи сприймаються часто як мазанина. Звичайно, не кожен учитель може побачити й оцінити мальовничу обдарованість дитини. Однак, перш ніж ставити оцінку, потрібно задуматися над структурою здібностей дитини.    Враховуючи  це,  я  змінила  свій  підхід  до  оцінювання  робіт  дітей,  а  також  індивідуальне  завдання  для  дітей,  в  цьому  допомогла  нова  програма,  яка  дає  можливість  вибору.  Проте  все  ж  таки  прагну  навчати  здібних  до  графіки  відчувати  і  передавати  колір,  а  здібних  до  живопису - оволодіти  графічними  навиками.

Розвивати творчі здібності можна по-різному. Обдаровані учні  переважно самостійно тренують свої задатки, щоб розвинути їх у здібності, і удосконалюють свої здібності, щоб вони стали творчими. Але для розвитку творчих здібностей більшості школярів важливою є саме роль учителя. Тому своїм завданням вважаю - управляти процесами творчого пошуку учнів, йдучи від простого до складного: створення ситуації, що сприяє творчій активності та спрямованості дитини, розвиток його уяви, асоціативного мислення, здатності розуміти закономірності, прагнення постійно вдосконалюватися, розв'язувати дедалі складніші творчі завдання.

Художні матеріали, що використовуються для образотворчої діяльності, досить різноманітні. Це кольо­рове чорнило, олівці, фарби, фломастери, туш. Малюнки ви­конуються на папері. Всіма засобами заохочую особистісну інтерпретацію учнями зображуваного об'єкта. Технікою малюнка школярі оволо­дівають на такому рівні, який їм необхідний для творчого самовираження. На моїх уроках існує чітка послідовність дій: спочатку за­цікавити дитину, стимулювати бажання тво­рити, а потім навчити техніки, яка необхідна для реалізації творчого задуму. Головним є не результат діяльності учня, а сам процес залу­чення його у творчу атмосферу.

Намагаюсь створити теплу невимушену атмосферу, сприяю доброзичливому довірливому спілкуванню. Адже, позитивний емоційний стан дітей - обов'язкова умова для розвитку їх творчості. І як результат - вони вільно почуваються у роботі, не бояться розкрити те, що народилося у глибині їх маленької душі. Все це допомагає  використовувати свій досвід, експериментувати, знаходити нове в темах, задумах, способах виконання. До кожної теми я добираю літературний,  музичний ряд, репродукції картин, слайди творів мистецтва, свої творчі роботи, найкращі роботи учнів попередніх років. Упевнена, якщо на уроці немає естетичної насолоди, то немає і художнього сприйняття, а є лише ознайомлення, спостереження. Прагну розвивати в учнів естетичний смак, відчуття прекрасного, розумові та творчі здібності, уміння виконувати роботу самостійно,  прийти на допомогу іншому.

Особливу увагу приділяю диференційованому навчанню та індивідуальній роботі з учнями, проводжу дослідницьку роботу (дослідження прийомів зображення). Прагну, щоб діти виступали не байдужими споживачами готової інформації, а дослідниками, безпосередніми співтворцями уроків.

Традиційним і характерним є те, що під час кожного уроку докладно демонструю конкретну художню техніку або прийом, показую варіативність підходів до втілення художнього задуму. Відтак учні, наслідуючи навчально-професійні дії вчителя, усвідомлено вдосконалюють свої навички та вміння, які поступово стають їхнім особистим художньо-творчим надбанням.

Використання мультимедійних презентацій на уроках образотворчого мистецтва є доцільним на будь якому етапі уроку. Я вважаю, що насамперед, для демонстрації наочності. Погодьтеся, що репродукцій картин зараз можна дістати дійсно багато (але, на жаль, не всіх картин і художників і не безкоштовно). Презентація звільняє учителя від традиційного «двоколірного» використання дошки . Мотивація навчальної діяльності зростає в декілька разів. Маю велику підбірку презентацій для уроків образотворчого мистецтва. На даний час мною створена низка компю`терних презентацій до різних тем програмового матеріалу: «Декоративно – ужиткове мистецтво» ( 5кл.), «Анімалістичний жанр» (6 кл.), «Натюрморт» (6кл.), «Архітектурні стилі» (7 кл.) .

Систематично в план уроків ввожу різноманітні доступні кожному учневі бесіди та розповіді про скарби образотворчого мистецтва, красу природи, історичні події. Додатковим ілюстративним матеріалом служать мої власні роботи (різні вироби, картини, писанки, зразки петриківського розпису, графіка, живопис тощо). Більшість з них стає у нагоді і в декоративно - вжитковій діяльності школярів. Вони залюбки розглядають їх, творчо переосмислюють, використовують як взірці у процесі створення власних робіт.

Атмосферу  захопленості  уроком,  предметом  та  мистецтвом  у  цілому  створюю  шляхом  використанням  різноманітних  типів нестандартних  уроків :   урок-свято,  урок-конкурс,  урок-мандрівка  в  світ  художника, урок-екранізація,  урок-екскурсія  до  картинної галереї, урок-розгадка таємниці  знайомих картин та  інші.

Цікавим для учнів був виховний захід для учнів 5-7 класів «Подорож у країну Уявляндію».

Позакласна робота важлива складова моєї педагогічної діяльності. На заняттях гуртка образотворчого мистецтва «Палітра» намагаюся створити атмосферу, за якою кожна дитина змогла б розкрити свої здібності й талант.

Мета гуртка: формування творчої компетентності вихованців засобами образотворчого мистецтва, розвиток творчих здібностей, художньо-творчого мислення, уяви і фантазії.

Напрями роботи гуртка: живопис, графіка, аплікація, розпис на склі, імітація вітражу та ін..

Нетрадиційні техніки малювання: монотипія, гратографія, декупаж  та ін..

У творчому пошуку діти досягають створення неповторних образів, які потім домальовують завдяки своїй фантазії.

Діти приймають активну участь  у різноманітних конкурсах та акціях:

• «На захисті Вітчизни»
• «Безпека та мир в Україні»
• «Закон і право»
• «Допоможемо зимуючим птахам»
• «Тільки пам`ять не сивіє»

Творча праця моїх учнів неодноразово була оцінена у конкурсах:

• «Акварелі райдуги»;
• «Космічні фантазії»;

  " Завдання наставника : не  інформувати ,  а  формувати " - зауважив  знаменитий французький просвітитель Мішель Монтель.

• а  уроках  образотворчого мистецтва вчитель-художник  має  завжди прагнути створити  творчу   позитивно  активну  емоційну  атмосферу,  як справжній  чарівник - казкар,  повинен обгорнути  дітей  своєю  природною  щирістю,  доброзичливістю.  особливим  артистизмом,  витонченим розумінням  прекрасного  і  глибокою   повагою  до  вихованців  та результатів  їхньої  творчості.

    Переконана,  що   рівень  художньої  іскри  учнів  значною  мірою  залежить  від  особистості   вчителя  образотворчого  мистецтва,  його  світогляду,  професійної  підготовки,  педагогічної  майстерності. Щоб виховати творчу особистість, самому вчителю треба бути творчою людиною, професіоналом у своїй справі. Творчо викладати – означає постійно шукати нові шляхи активізації діяльності учнів на всіх етапах навчальної роботи, шукати нові, оригінальні форми пояснення матеріалу, вдосконалюватися самому, переймати досвід кращих вчителів. Учитель повинен вчитися протягом всього життя, прагнучи досягти вершини своєї педагогічної майстерності.

Вчитель не може бути цікавим для дітей, якщо сам не буде вдосконалюватись. Тому я намагаюся працювати над підвищенням свого загального професійного рівня. Самостійно опрацьовую новинки педагогічної літератури, цікавлюся пресою. Неодноразово проводила відкриті уроки, майстер-клас під час районних семінарів . Відвідую уроки своїх колег, намагаючись взяти щось цікаве з їхнього досвіду.

Приймала участь у обласній експозиції творчих робіт вчителів художньо-естетичного циклу Бериславського району  - “Від творчості вчителя – до творчості учня”

Застосовуючи елементи інтерактивного навчання, проблемні ситуації, дослідницьку діяльність, евристичні бесіди, дискусії, творчі завдання, ігрові технології навчання досягла високого рівня навчальної та позакласної діяльності. Виявляю індивідуальні здібності і нахили дітей, створюю умови для подальшого їх розвитку. Це забезпечує високу результативність і якість навчання.

Моніторинг якості навчальних досягнень з образотворчого мистецтва та художньої культури 2010-2014н.р.

Робота над проблемою здійснювалася впродовж періоду з 2011 по 2014 роки 3-7 класів . Виявлено, що учні працюють більш активніше, пожвавилась творча атмосфера, спостерігається часткове підвищення якості знань, умінь, навичок школярів, рівня їх вихованості, формується нестандартне мислення.

Але у викладанні образотворчого мистецтва, як і у більшості предметів , звичайно, теж є труднощі та проблеми. Якщо художні студії відвідують за власним бажанням та наявністю таланту або здібностей, то завдання загальноосвітньої школи - охопити всіх учнів .  Тож необхідно бути дуже «гнучким» у навчанні малювати . Не завжди батьки  забезпечують необхідними художніми матеріалами для розвитку і навчання . Тому складається алгоритм дій учня: немає якісного виконання творчого завдання ,  поява незадоволення власною роботою, відчуття обмеженості,  втрата мотивації та бажання працювати,  і як наслідок – безрадісне марнування часу. Викликає труднощі брак часу. Так, на жаль, більшість учнів, маючи різний темперамент і здібності, не встигають завершити творчу роботу, а значить немає результату. Тому й доводиться «викручуватися» за допомогою різних методів та прийомів, щоб опрацювати на уроці необхідне.

Наступна  проблема – критерії оцінювання. Яку б гнучку систему оцінювання нам не пропонували, важко оцінити дитину , маючи державний стандарт та враховуючи неоднорідність структури здібностей. Ці проблеми , як і безліч інших, у більшій мірі вирішує наявність кабінету образотворчого мистецтва – адже добра організація дає гарний результат. Кабінет образотворчого мистецтва як творча лабораторія, яка має відповідні умови , наявність художніх матеріалів, відповідну наочну базу, а у повітрі завжди присутній той тонкий аромат натхнення. Тож його відсутність значно ускладнює начальний процес .

 Звичайно всі вище перелічені проблеми не зупинять мене як вчителя, як особистість.

Вчитель образотворчого мистецтва - не просто джерело цікавої інформації, це науково підготовлений організатор активної праці учнів що до самовиховання, самонавчання, саморозвитку. Розвиток творчих здібностей складається із взаємопов’язаних компонентів, які в єдності дають результат.  Це процес двобічний, що ґрунтується на співтворчості вчителя та учня.

Тому вчитель повинен бути цікавим для учнів, тоді навчання стане бажаним, як стверджує науковець О.І.Савченко «особистість виховує особистість».

Література.

1. Бех І.Д. Виховання особистості: Сходження до духовності. – К. : Либідь, 2006. — 272с
2. Бученко І. В. Комп’ютеризація навчання – свідчення професійної майстерності педагога. Інститут післядипломної педагогічної освіти. – К., 2007.
3. Ворона М.О. Особливості вияву естетичних почуттів у дітей //

 Початкова школа. - 1990. - №4. - С. 64-66.

4. Демченко І. Творчий розвиток школярів засобами образотворчого мистецтва // Рідна школа. – 2002. – №6. – С. 62-64.
5. Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти.Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1392
6. Кабиш Ю.І. Розвиток художніх здібностей дітей середнього шкільного віку // Рад. шк. – 1981. – С. 48-50.
7. Кириченко М.А. Учіться малювати. - К.: Рад. шк., 1987. - 58 с.
8. Концепція художньо-естетичного виховання учнів у загальноосвітніх навчальних закладах. Співробітники Інституту проблем виховання АПН України Масол Л.М. (наук. керівник), Ганнусенко Н. І., Ничкало С. А., Комаровська О. А., Оніщенко О. І., Рагозіна В. В.
9. Львова Ю.Л. Развивать дар творчества. – К.: Искусство, 1987. – 136 с.
10. Мейлах Б.С. Процесс творчества и художественное восприятие. – М.: Просвещение, 1985. – 318 с.
11. Павлинов П.Я. Каждый может научиться рисовать. – М.: Педагогика, 1966. – 216 с.
12. ПометунО.І., ПироженкоЛ.В.Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Наук.-метод. посібн. За ред. О.І.Пометун. – К.: Видавництво. А.С.К., 2004 – 192 с.
13. Томашевський В. Розвиток творчих здібностей учнів на уроках образо-творчого мистецтва // Рідна школа. – 2000. – №4. – С. 48-49.